Печать
Автор: Буштрук Наталiя

З ДОСВІДУ РОБОТИ







Сценарій проведення 2-го дня обласного зльоту молодих учителів із нагоди 90-річчя від дня народження І.Г.Ткаченка

Лунає музика.
На сцену виходять ведучі.

І Ведуча. Доброго дня, шановні і поважні гості! Ми раді вітати вас у стінах святкової зали. А мова сьогодні піде про Вчителя.

ІІ Ведуча.
Учительська професія складна, але і благородна. З приводу цього у Івана Драча є такі поетичні рядки:
Нема жахливішої роботи, ніж учительська,
Нема виснажливішої роботи від учительської,
Де нерви паляться, мов хмиз сухий,
Де серце рветься в клекоті і чаді.
Але нема щасливішої долі,
Коли Людина з Твоїх рук, Учителю,
Іде у світ - на краплю світ людніє.

Виступ директора школи.
(Фільм «Учитель» (фрагмент)
(Голос за кадром) «У снах я бачу школу, чую шкільний дзвінок. Серце моє там.» (І.Г.Ткаченко)
( Дзвенить дзвінок, виходять ведучі )
( на екрані фотографія І.Г.Ткаченка.)

І Ведуча. Щороку, коли осінь вбирає в золотий серпанок все навкруги, під сонячний сміх дітвори розпочинається новий рік шкільного життя. І вже вкотре, як відчувається хвилювання і радість того, що не зрадив своїй мрії, ставши вчителем.
35 років лунала для Івана Гуровича Ткаченка заклична симфонія шкільного дзвінка.
35 років свого життя віддав він рідній школі, яка стала йому другою домівкою.

ІІ Ведуча. Чи стала школа його долею? Так. Такою нелегкою, але до глибини душі рідною.

І Ведуча.
Життя , як мить, єдина мить,
Махне крилом – і полетить…
Але в цю мить, коротку мить,
Було і сонце, і блакить.

ІІ Ведуча. Найцінніше, що є у людини, - це її життя. Воно дається їй тільки раз і кожній - своє. Довге чи коротке, неповторне і звичне, радісне і сумне, солодке, як мед, і гірке, як полин, воно триває лише від народження до смерті, і його не можна прожити двічі.
Свічка на екрані.(«Помним и скорбим») (Звучить мелодія)

І Ведуча. На жаль, не змогли прийти на нашу зустріч І.Г.Ткаченко і ті його колеги, хто вирушив у далеку-далеку дорогу, із якої немає вороття. Та в нашій пам'яті вони залишаться назавжди.
( Покладання квітів на могилу І.Г.ТКАЧЕНКА)

І Ведуча. Ушануймо пам’ять про цих дорогих нам людей хвилиною мовчання.
(Пісня «Свіча»)

ІІ Ведуча. У кожного роду є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української педагогіки, безперечно, належить І.Г.Ткаченко.

І Ведуча. Іван Гурович знаний в Україні і поза ЇЇ межами як талановитий учитель, кандидат педагогічних наук, доцент, Герой Соціалістичної Праці, був депутатом і членом Президії Верховної Ради Української РСР, науковим кореспондентом і завідувачем експериментальної лабораторії Науково-дослідного інституту педагогіки України, делегатом учительських з'їздів, керівник педагогічного колективу Богданівської середньої шко¬ли № 1 Знам'янського району на Кіровоградщині. З його ім'ям асоціюються блискучі результати в трудовому вихованні учнівської молоді, гармонійне поєднання морального інтелектуального, інтернаціонального і трудового виховання, досягнуті педагогічним ко-лективом в 50-70-ті роки XX століття. Він був директором однієї з кращих шкіл України і колишнього Союзу.

ІІ Ведуча. Іван Гурович виховав багато творчих особистостей, серед яких 32 стали науковими працівниками, кандидатами, докторами наук. Зокрема Ковальов І.З., Волков Л.О., Босий В.В. Ця школа виховала також двох Міністрів освіти України Маринича О.М. і Ніколаєнка С.М..

І Ведуча. Іван Гурович, разом з тим, був хорошим сім'янином: чоловіком, батьком. При всій своїй зайнятості він знаходив час і можливість допомагати дружині по гос¬подарству, радів гарному врожаю помідорів, динь, горіхів.

ІІ Ведуча. А як він любив і поважав доньок Світлану і Таїсію, пишався науковими досягненнями своїх дітей.
( Пісня «Мамина сорочка»)

І Ведуча. І. Поряд з багатогранною педагогічною діяльністю Іван Гурович проводив значну державницьку і громадсько-політичну роботу: він був членом обкому КПУ, членом Знам’янського міськкому КП України, депутатом Знам’янської районної ради депутатів трудящих, депутатом Верховної Ради, членом Президії Верховної Ради УРСР.
( Пісня «Свідку мій» )

І Ведуча. «Є щасливо обдаровані народи, а є щасливо обдаровані натури», - писав Петро Чайковський. Таким щасливо обдарованим натурам доля відмірює щедро: і, здавалося б, нездоланні для людини труднощі і, звичайно ж, успіх, тріумф. А компасом у житті їх завжди є сумлінна праця. До таких людей належав і Іван Гурович, який, за словами Сухомлинського, був справжнім майстром педа¬гогічного процесу, вмілим керівником. Працюючи директором школи, згуртував дружній колектив, у якому приємно працювати, бо завжди поруч плече друга, однодумця.

ІІ Ведуча. Він ніколи не приходив на роботу не в настрої, надзвичайно любив педколектив, гордився ним, в будь-яку хвилину міг заступитися за вчителя, умів тактовно зробити зауваження і заспокоїти: "Не одержалося сьогодні, одержиться завтра".

І Ведуча. На урочистостях присутні колеги Івана Гуровича . Їм слово.
- Поділіться, будь ласка, з нами своїми спогадами.

ІІ Ведуча. До слова запрошується Ветеран педагогічної праці, учитель початкових класів авторської школи Ратушна Н.С.
( Пісня «Рушник»)
(Фото випускників .Слайд-шоу)

І Ведуча.
О школо рідна! Ти світило в небі,
У тьмі прозрінь і мороці доріг
Ми все життя вертатимем до тебе,
Переступаючи із трепетом поріг.

( Танок зі стрічками)

ІІ Ведуча. Іван Гурович знав усе про кожного випускника. У школі постійно проводилися зустрічі з колишніми учнями під назвою «Дружба поколінь». З якою гордістю він зачитував прізвища випускників, які стали комбайнерами, водіями, лікарями, вчителями.

І Ведуча. Залишивши стіни рідної школи, вони розійшлись різними дорогами. Але усіх їх єднає одне - маленький оцей вогник любові до всього близького і рідного: школи, села, нашої рідної України.

ІІ Ведуча. Підтвердженням цього є те, що випускники школи сьогодні разом із нами у цій залі. Нам хочеться звернутися і до них.
- Згадайте, будь ласка, най хвилюючі миті вашого шкільного життя.
( Виступи випускників школи минулих років)

І Ведуча. До слова запрошується випускник школи,
Ніколаєнко Станіслав Миколайович.

ІІ Ведуча. Слово надається випускнику школи, учителю фізкультури та ДПЮ авторської школи І. Г. Ткаченка, бувшому заступнику директора з виховної роботи, учителю-методисту, головному спеціалісту районного відділу освіти, нагородженому Знаком «Василь Сухомлинський» А.К.Голіку.
(Вірш «Пам’ятник учителю»)
Пісня «Учителі»

І Ведуча. Іван Гурович, маючи надзвичайно великий талант творчого вчителя-практика, вихователя вихователів, проявив себе і як багатогранний талановитий вчений у галузі педагогіки і психології. З-під його пера вийшло 8 книг та понад 200 статей. Він залишив по собі грандіозну епістолярну спадщину. Його ідеї були і залишаються новими і прогресивними. Значну частку їх втілено в життя. Звертаючись до педагогічної спадщини Івана Гуровича, сучасні освітяни знайдуть чимало корисного у справі розробки і творчої реалізації концептуально-теоретичних і практичних проблем української школи початку нового століття та підвищення професійної майстерності.

ІІ Ведуча. Педагогічний доробок педагога і вченого висвітлено у монографічних дослідженнях Андрія Борисовича Іванка «В. О. Сухомлинський, І. Г. Ткаченко: діалог самодостатніх педагогічних систем», «Освітня діяльність та педагогічна спадщина І.Г.Ткаченка», в роботі Надії Андріївни Калініченко «Трудова підготовка учнів в сільській школі України» та кандидатській дисертації О. В. Максимчук «Система трудового виховання в педагогічній спадщині І. Г. Ткаченка», десятках статей у наукових та періодичних видання.
(Пісня «Україна»)

І Ведуча. Творчий науково-педагогічний доробок Івана Гуровича Ткаченка є для нас і сьогодні надійним дороговказом та потужним фундаментом освіти і педагогічної науки молодої незалежної України.
У вітанні читачам і авторам книги „Герої – освітяни і науковці України”, до якої увійшов і І.Г. Ткаченко, Голова Верховної Ради України В.М. Литвин влучно зазначив: „Біографії відомих учителів і вчених, вміщені у цій книзі, репрезентують героїчні освітянські лави, які ніколи не відійдуть у минуле. Покоління підкорювачів космосу і невтомних хлібодарів, мужніх захисників Вітчизни і натхнених митців, інженерів, лікарів завдячують своїми вершинними злетами мудрим наставникам і вчителям”.

ІІ Ведуча. Жив серед нас Богданівський Добротворець - учитель, директор школи, громадський діяч і просто чуйна і добра Людина. Івана Гуровича відзначено багатьма орденами й медалями та високим званням Героя Соціалістичної Праці. Та найбільша нагорода - продовження себе в прийдешніх поколіннях. Багато учнів Івана Гуровича, а також слухачів школи-лабораторії стало талановитими вчителями, директорами шкіл, відомими в Ук¬раїні й далеко за її межами.

І Ведуча. Традиції авторської школи І.Г.Ткаченка гідно продовжують учителі сучасної школи, яка з 2005 року з гордістю носить його ім’я. (Виступи (з досвіду роботи) заступника директора з НВР, старшого вчителя Буштрук Н.Б., учителів школи: учителя української мови та літератури, , учителя вищої категорії Ковальової О.В., учителя географії , учителя вищої категорії Єрмоленко Т.М, учителя інформатики, учителя вищої категорії Тарасюк Н.В.)
( Танок «Руслана»)

І Ведуча. Людина живе - доки її пам'ятають інші. Іван Гурович завжди з нами.
Фільм «Учитель» (фрагмент)
(Пісня «Повернися на шкільний поріг»)
(Виступи гостей свята гостей.)

Ведуча:

Шановні молоді колеги,запам’ятайте!
Душа дитини — нерозкрита книга, її торкнешся — і себе згадаєш.
Так обережно сторінки гортаєш
Й виписуєш рядки, неписані іще.
Зумій внести у душу ту незнану
Людське добро, тепло сердець і рук.
Щоб та душа невпинно й бездоганно
Змогла дійти вершини всіх наук.
Зумій навчити людськості і віри,
Зумій навчити трепету душі,
Щоб діти ті пішли в життя уміло,
Лише біди ти вчити не спіши.
Нехай же бачать світ прекрасним, світлим,
Нехай же чують музику землі.
Щоб все навкруг для них було привітним,
Бо душі ці іще такі малі.
Щоб віру у життя в них не убити,
Ти так легенько струни натягни,
Навчи їх в правді і в любові жити,
Щоб вірити в людей вони могли

Богданiвська ЗОШ №1 ©  2014 - 2019 з досвіду роботи.