Перші кроки в НУШ

учитель 2-Б класу Петришина Н.А.

Працюю в НУШ другий рік. Мета НУШ – навчити дитину користуватися набутими знаннями в житті, а не зазубрювати матеріал. Я порадила батькам ще з першого класу , забути.як навчалися вони й допомогти мені вчити нових громадян нашої країни по-новому.Чи важко працювати по-новому? Я б сказала – непросто. Довелося змінити свою свідомість, перебудувати сприйняття навчального матеріалу.

Особливістю навчання за програмою НУШ є формувальне навчання – це не бал, а рекомендації для учнів та батьків щодо того, куди потрібно направляти зусилля, щоб досягти кращих результатів. При такому підході не використовуються негативні формулювання типу «не опанував» чи «не може». Їх замінюють фразами на зразок «потребує подальшого вдосконалення у…». Таким чином акцент робиться на позитивній динаміці досягнень дитини. Тут не можна порівнювати одного учня з іншим, бо тепер можна порівнювати яких успіхів досяг конкретний учень. Орієнтуванням для визначення критеріїв є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів, визначених Державним стандартом початкової школи.

Є багато форм і методів формувального оцінювання. Ось деякі, які я практикую.

«Світлофор»

У кожного учня картки трьох кольорів світлофора (можна замінити трьома кольоровими олівцями). Учитель просить учнів показати карткою (олівець) відповідного кольору: розуміння(зелений), неповне розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з’ясовує: Що зрозуміли? Що не зрозуміли?

«Сигнали рукою»

Учитель просить учнів показати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу (у ході пояснення понять, принципів, процесів тощо). Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів:
Я розумію __________і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору);
Я все ще не розумію __________(великий палець спрямований в сторону);
Я не зовсім упевнений у __________(помахати рукою).
Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи: Що саме Ви не зрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що Ви зрозуміли й можете пояснити?
За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторене вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою.

Я часто застосовую групову роботу. Діти опрацьовували її поступово – багато працювали в парах, потім вчились толерантності та дружелюбності. Я часто використовувала різні способи поділу на групи, щоб максимально залучити дітей до роботи та використовувати потенціал кожного учня.

Щодня навчання розпочинається із ранкової зустрічі, де учні діляться своїми враженнями, настроєм, щоденними новинами. Це дуже важливий елемент спрямований на розвиток співпраці, емоційного інтелекту і вміння працювати в команді.

Кожен тиждень тематичний. Наприклад, в 2 класі 1-й місяць , зміни, і кожен день присвячений певній темі: Що змінилося в мені? Змінне і незмінне в мені. Чому люди інколи змінюють свою зовнішність? Що тобі допомагає змінити своє тіло? Чого я навчився за рік?

Більшість уроків у нас інтегровані. Це означає, що одну тему діти вивчатимуть з різних сторін на різних предметах. Є тематичні дні до інтегрованих тем місяців у 2-му класі НУШ, складені відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти, на засадах компетентнісного, діяльнісного підходу. Наприклад. Тематичний день «Чи можливо жити без змін?» (до інтегрованої теми місяця «Зміни»). Діти вчаться використовувати отримані знання на практиці. Так від «я знаю» переходять до «я вмію».

Багато тем уроків розглядаються як дослідження, де діти самостійно шукають відповіді на запитання, осмислюють вивчене. Наприклад., на уроці математики вивчається тема «Досліджуємо задачі на знаходження третього числа за сумою двох чисел», або на уроці української мови вивчають тему «Досліджую, коли букви я, ю, є, ї позначають два звуки», на уроці літературного читання досліджуємо «Як побудована книжка?» тощо.

Підчас навчальної діяльності у класі активно використовувались ЛЕГО та палички Кюізернера. Учні виконували веселі завдання, тренували пам’ять, розвивали моторику і мислили творчо.

Учням подобається вести «Щоденник вражень», дотримуватися правил класу та виконувати рутини. На навчальних заняттях застосовую такі технології:
диференційне навчання;
інтерактивні технології (кооперативно-групове навчання);
«Незакінчене речення»;
«Мозковий штурм»;
технологія випереджувального навчання;
ігрові технології на уроках математики;
математичні конкурси «Хто швидше?»;
«Геометрична бухта»;
«Острів чисел»;
конкурс кмітливих;
конкурс знавців;
конкурс юних математиків;
математичні вікторини;
година цікавої математики;
ігрові технології на уроках української мови (лінгвістичні ігри);
кросворди;
мовні вікторини;
ребуси;
«Ти - редактор»;
«Спіймай помилку»;
«Вірю – не вірю»;
«Хто швидше знайде помилку?»;
«Ти – учитель».

На уроці літературного читання:
«Перекличка» - читання почергово за словом дівчатка – хлопчики;
«Блискавка» - дуже швидке читання, за сигналом;
«Дощ, дощик, злива» - читання за різною силою звучання голосу;
«Акула» - учитель читає початок речення, а учні – кінець речення.

Між уроками на учнів чекають динамічні перерви, під час яких здобувачі освіти мають змогу погратися в цікаві ігри, провести руханки, пісенне коло. Та отримати задоволення від спілкування.

Керуючись рекомендаціями МОН України щодо діяльності закладів загальної середньої освіти в умовах адаптаційного карантину збільшую кількість уроків на свіжому повітрі. Такий підхід дозволяє не тільки чітко дотримуватися протиепідемічних норм, а й дає можливість урізноманітнити навчальні заняття.

Створення сучасного освітнього простору в умовах нових стандартів освіти. Кожен день проходить в режимі створення нового освітнього середовища, в якому кожна дитина залучається до постійної діяльності. Окрім більш традиційних методів: спілкування державною та іноземними мовами, знання математики, культурного розвитку на уроках «нушівці» 1-2 класів розвивають уміння вчитися впродовж усього життя, підприємливість та інформаційно-цифрову компетентність.

Технічне забезпечення класу – ноутбук, телевізор, принтер, підключення до Інтернету – звісно, дуже полегшують роботу але часто приношу в клас «живі» предмети (листя дерев, квіти). Бо дітям більше подобається проводити досліди самостійно, ніж дивитися їх на екрані..У роботі прагну задіювати тактильні відчуття. На мою думку, це більш ефективно. Спостерігаючи за нинішніми учнями бачу, що діти, які навчаються за принципами «Нової української школи», - зовсім інші. Вони щасливі від того, що стали учнями: із задоволенням ідуть до школи. Легко комуні кують один з одним та дорослими, що їх оточують у школі, водночас сформованість навчальних навичок абсолютно не відстає від «загальноприйнятого».

Доповненням традиційних методів навчання та прийомів роботи є використання інтерактивних вправ. Інтеграція вимагає від мене ще більшої підготовки до уроків. Для цього мають застосовуватися нові підходи й методики викладання. У центрі – інтегроване тематично-проектне навчання. Саме поняття «інтеграція» - це нове, хоча ще до реформи поєднувала окремі предмети. Постійно зосереджую свою увагу на досягнені очікуваного результату, щоб не втратити основної ідеї – «здобути нові знання». Натомість міжпредметна інтеграція вирішує ряд проблем. Наприклад – дублювання навчального матеріалу на різних предметах, те , що «монологічні» предмети втрачають практичну ефективність. Інтеграція дає змогу дитині сприймати предмет і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно. Інтегроване навчання обумовлює набуття важливих навичок для життя, таких як уміння працювати в команді та вирішувати проблеми. Передумовою активної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному розвитку школярів.

На уроках читання використовую диференційні завдання. Наприклад, сильніші учні придумують інший заголовок до тексту і пояснюють свій вибір, слабші – зачитують з тексту речення, що висловлює головну думку твору або речення , яким можна підписати малюнок до твору. Також використовую метод аналогії, самостійне ознайомлення з новим матеріалом, метод «прогнозування», випереджувального емоційно-аудіовізуального навчання, метод «упізнавання», «як би ти зробив?». Проводжу уроки вільного спілкування (вправа «Дискусія», «Дебати»),уроки-народознавчі аспекти, уроки-рольові ігри, уроки ділової гри, з використанням інтерактивних методів «Мозковий штурм» , «Діаграми Венна», «Мікрофон», «Гронування». Досить часто застосовую вправу «Передбачення». Яке може бути:
За прислів’ям;
За заголовком;
За частиною прочитаного тексту;
За загадкою;
За твердженням;
vЗа ключовим словом і т.д.

На уроках української мови школярі виконують різноманітні творчі вправи як групові так і робота в парах: гронування, кубування, асоціативний кущ. Використовую між предметні зв’язки, друковану літературу для опитування, часто застосовую тестові завдання, сигнальні карточки. Особливо при актуалізації опорних знань доречні інтерактивні вправи «Мікрофон», «Мозковий штурм».

Уроки математики стають цікавіші , коли для повторення вивченого застосовується вправа «Дзеркальне відображення», гра «Футбол», коли учні одного ряду задають питання іншим учням, і якщо хтось не відповів, то це «гол», або ж гра «Що? Де? Коли?», коли групи учнів готують питання для інших. Сучасні підручники вміщують багато вправ, які розвивають критичне мислення. Наприклад, використання методики «Діаграми Вена».

Під час вивчення курсу «Я досліджую світ» самі підручники пропонують виконати практичні роботи або досліди, або ж проектна робота .

На всіх предметах під час перевірки домашнього завдання або для підведення підсумків доцільно використовувати вправу «Незакінчене речення» або рефлексію «Істине чи хибне».

Спільні проекти (наприклад, «Історія твоєї школи»), дуже згуртовує учнів, вони із задоволенням виконують групову роботу. Метод проектів надає кожній дитині виробляти відповідальність перед своїми товаришами. Виконання проектів потребує допомоги батьків, що , на мою думку, зближує родину.

Під час підготовки та проведення позакласних заходів учитель та учень є рівноправними учасниками подій, співавторами. І як результат – діти вміють застосовувати набуті знання, уміння, навички в різних нестандартних ситуаціях, бути креативними, сприяє підвищенню пізнавальної активності.

Я зараз вільна у доборі методів та прийомів, які допоможуть досягти кінцевої мети дня. Така робота більш орієнтована на результат. Я маю мету і можу рухатись до неї, застосовуючи доцільні методики, відпрацювати з учнями ті навички, яких їм бракує. У мене не має «методички» - я її сама створюю щодня. Вчитель відповідає за те, чого навчив своїх учнів, і має бути готовим до такої роботи й уникати «шаблонів».