Перші кроки в НУШ

учитель 2-Б класу Петришина Н.А.

Працюю в НУШ другий рік. Мета НУШ – навчити дитину користуватися набутими знаннями в житті, а не зазубрювати матеріал. Я порадила батькам ще з першого класу , забути.як навчалися вони й допомогти мені вчити нових громадян нашої країни по-новому.Чи важко працювати по-новому? Я б сказала – непросто. Довелося змінити свою свідомість, перебудувати сприйняття навчального матеріалу.

Особливістю навчання за програмою НУШ є формувальне навчання – це не бал, а рекомендації для учнів та батьків щодо того, куди потрібно направляти зусилля, щоб досягти кращих результатів. При такому підході не використовуються негативні формулювання типу «не опанував» чи «не може». Їх замінюють фразами на зразок «потребує подальшого вдосконалення у…». Таким чином акцент робиться на позитивній динаміці досягнень дитини. Тут не можна порівнювати одного учня з іншим, бо тепер можна порівнювати яких успіхів досяг конкретний учень. Орієнтуванням для визначення критеріїв є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів, визначених Державним стандартом початкової школи.

Є багато форм і методів формувального оцінювання. Ось деякі, які я практикую.

«Світлофор»

У кожного учня картки трьох кольорів світлофора (можна замінити трьома кольоровими олівцями). Учитель просить учнів показати карткою (олівець) відповідного кольору: розуміння(зелений), неповне розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з’ясовує: Що зрозуміли? Що не зрозуміли?

«Сигнали рукою»

Учитель просить учнів показати сигнали, що позначають розуміння або нерозуміння матеріалу (у ході пояснення понять, принципів, процесів тощо). Попередньо потрібно домовитися з учнями про використання таких сигналів:
Я розумію __________і можу пояснити (великий палець руки спрямовано вгору);
Я все ще не розумію __________(великий палець спрямований в сторону);
Я не зовсім упевнений у __________(помахати рукою).
Після ознайомлення із сигналами учитель опитує учнів кожної групи: Що саме Ви не зрозуміли? У чому відчуваєте невпевненість? Що Ви зрозуміли й можете пояснити?
За результатами отриманих відповідей учитель приймає рішення про повторене вивчення, закріплення теми або продовження вивчення тем за програмою.

Я часто застосовую групову роботу. Діти опрацьовували її поступово – багато працювали в парах, потім вчились толерантності та дружелюбності. Я часто використовувала різні способи поділу на групи, щоб максимально залучити дітей до роботи та використовувати потенціал кожного учня.

Щодня навчання розпочинається із ранкової зустрічі, де учні діляться своїми враженнями, настроєм, щоденними новинами. Це дуже важливий елемент спрямований на розвиток співпраці, емоційного інтелекту і вміння працювати в команді.

Кожен тиждень тематичний. Наприклад, в 2 класі 1-й місяць , зміни, і кожен день присвячений певній темі: Що змінилося в мені? Змінне і незмінне в мені. Чому люди інколи змінюють свою зовнішність? Що тобі допомагає змінити своє тіло? Чого я навчився за рік?

Більшість уроків у нас інтегровані. Це означає, що одну тему діти вивчатимуть з різних сторін на різних предметах. Є тематичні дні до інтегрованих тем місяців у 2-му класі НУШ, складені відповідно до вимог нового Державного стандарту початкової загальної освіти, на засадах компетентнісного, діяльнісного підходу. Наприклад. Тематичний день «Чи можливо жити без змін?» (до інтегрованої теми місяця «Зміни»). Діти вчаться використовувати отримані знання на практиці. Так від «я знаю» переходять до «я вмію».

Багато тем уроків розглядаються як дослідження, де діти самостійно шукають відповіді на запитання, осмислюють вивчене. Наприклад., на уроці математики вивчається тема «Досліджуємо задачі на знаходження третього числа за сумою двох чисел», або на уроці української мови вивчають тему «Досліджую, коли букви я, ю, є, ї позначають два звуки», на уроці літературного читання досліджуємо «Як побудована книжка?» тощо.

Підчас навчальної діяльності у класі активно використовувались ЛЕГО та палички Кюізернера. Учні виконували веселі завдання, тренували пам’ять, розвивали моторику і мислили творчо.

Учням подобається вести «Щоденник вражень», дотримуватися правил класу та виконувати рутини. На навчальних заняттях застосовую такі технології:
диференційне навчання;
інтерактивні технології (кооперативно-групове навчання);
«Незакінчене речення»;
«Мозковий штурм»;
технологія випереджувального навчання;
ігрові технології на уроках математики;
математичні конкурси «Хто швидше?»;
«Геометрична бухта»;
«Острів чисел»;
конкурс кмітливих;
конкурс знавців;
конкурс юних математиків;
математичні вікторини;
година цікавої математики;
ігрові технології на уроках української мови (лінгвістичні ігри);
кросворди;
мовні вікторини;
ребуси;
«Ти - редактор»;
«Спіймай помилку»;
«Вірю – не вірю»;
«Хто швидше знайде помилку?»;
«Ти – учитель».

На уроці літературного читання:
«Перекличка» - читання почергово за словом дівчатка – хлопчики;
«Блискавка» - дуже швидке читання, за сигналом;
«Дощ, дощик, злива» - читання за різною силою звучання голосу;
«Акула» - учитель читає початок речення, а учні – кінець речення.

Між уроками на учнів чекають динамічні перерви, під час яких здобувачі освіти мають змогу погратися в цікаві ігри, провести руханки, пісенне коло. Та отримати задоволення від спілкування.

Керуючись рекомендаціями МОН України щодо діяльності закладів загальної середньої освіти в умовах адаптаційного карантину збільшую кількість уроків на свіжому повітрі. Такий підхід дозволяє не тільки чітко дотримуватися протиепідемічних норм, а й дає можливість урізноманітнити навчальні заняття.

Створення сучасного освітнього простору в умовах нових стандартів освіти. Кожен день проходить в режимі створення нового освітнього середовища, в якому кожна дитина залучається до постійної діяльності. Окрім більш традиційних методів: спілкування державною та іноземними мовами, знання математики, культурного розвитку на уроках «нушівці» 1-2 класів розвивають уміння вчитися впродовж усього життя, підприємливість та інформаційно-цифрову компетентність.

Технічне забезпечення класу – ноутбук, телевізор, принтер, підключення до Інтернету – звісно, дуже полегшують роботу але часто приношу в клас «живі» предмети (листя дерев, квіти). Бо дітям більше подобається проводити досліди самостійно, ніж дивитися їх на екрані..У роботі прагну задіювати тактильні відчуття. На мою думку, це більш ефективно. Спостерігаючи за нинішніми учнями бачу, що діти, які навчаються за принципами «Нової української школи», - зовсім інші. Вони щасливі від того, що стали учнями: із задоволенням ідуть до школи. Легко комуні кують один з одним та дорослими, що їх оточують у школі, водночас сформованість навчальних навичок абсолютно не відстає від «загальноприйнятого».

Доповненням традиційних методів навчання та прийомів роботи є використання інтерактивних вправ. Інтеграція вимагає від мене ще більшої підготовки до уроків. Для цього мають застосовуватися нові підходи й методики викладання. У центрі – інтегроване тематично-проектне навчання. Саме поняття «інтеграція» - це нове, хоча ще до реформи поєднувала окремі предмети. Постійно зосереджую свою увагу на досягнені очікуваного результату, щоб не втратити основної ідеї – «здобути нові знання». Натомість міжпредметна інтеграція вирішує ряд проблем. Наприклад – дублювання навчального матеріалу на різних предметах, те , що «монологічні» предмети втрачають практичну ефективність. Інтеграція дає змогу дитині сприймати предмет і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно. Інтегроване навчання обумовлює набуття важливих навичок для життя, таких як уміння працювати в команді та вирішувати проблеми. Передумовою активної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, що пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному розвитку школярів.

На уроках читання використовую диференційні завдання. Наприклад, сильніші учні придумують інший заголовок до тексту і пояснюють свій вибір, слабші – зачитують з тексту речення, що висловлює головну думку твору або речення , яким можна підписати малюнок до твору. Також використовую метод аналогії, самостійне ознайомлення з новим матеріалом, метод «прогнозування», випереджувального емоційно-аудіовізуального навчання, метод «упізнавання», «як би ти зробив?». Проводжу уроки вільного спілкування (вправа «Дискусія», «Дебати»),уроки-народознавчі аспекти, уроки-рольові ігри, уроки ділової гри, з використанням інтерактивних методів «Мозковий штурм» , «Діаграми Венна», «Мікрофон», «Гронування». Досить часто застосовую вправу «Передбачення». Яке може бути:
За прислів’ям;
За заголовком;
За частиною прочитаного тексту;
За загадкою;
За твердженням;
vЗа ключовим словом і т.д.

На уроках української мови школярі виконують різноманітні творчі вправи як групові так і робота в парах: гронування, кубування, асоціативний кущ. Використовую між предметні зв’язки, друковану літературу для опитування, часто застосовую тестові завдання, сигнальні карточки. Особливо при актуалізації опорних знань доречні інтерактивні вправи «Мікрофон», «Мозковий штурм».

Уроки математики стають цікавіші , коли для повторення вивченого застосовується вправа «Дзеркальне відображення», гра «Футбол», коли учні одного ряду задають питання іншим учням, і якщо хтось не відповів, то це «гол», або ж гра «Що? Де? Коли?», коли групи учнів готують питання для інших. Сучасні підручники вміщують багато вправ, які розвивають критичне мислення. Наприклад, використання методики «Діаграми Вена».

Під час вивчення курсу «Я досліджую світ» самі підручники пропонують виконати практичні роботи або досліди, або ж проектна робота .

На всіх предметах під час перевірки домашнього завдання або для підведення підсумків доцільно використовувати вправу «Незакінчене речення» або рефлексію «Істине чи хибне».

Спільні проекти (наприклад, «Історія твоєї школи»), дуже згуртовує учнів, вони із задоволенням виконують групову роботу. Метод проектів надає кожній дитині виробляти відповідальність перед своїми товаришами. Виконання проектів потребує допомоги батьків, що , на мою думку, зближує родину.

Під час підготовки та проведення позакласних заходів учитель та учень є рівноправними учасниками подій, співавторами. І як результат – діти вміють застосовувати набуті знання, уміння, навички в різних нестандартних ситуаціях, бути креативними, сприяє підвищенню пізнавальної активності.

Я зараз вільна у доборі методів та прийомів, які допоможуть досягти кінцевої мети дня. Така робота більш орієнтована на результат. Я маю мету і можу рухатись до неї, застосовуючи доцільні методики, відпрацювати з учнями ті навички, яких їм бракує. У мене не має «методички» - я її сама створюю щодня. Вчитель відповідає за те, чого навчив своїх учнів, і має бути готовим до такої роботи й уникати «шаблонів».

Перші кроки в НУШ

учитель 2-А класу Полоз Г.В.

3 1 вересня 2019 року працюю вчителем початкових класів в умовах нової української школи. У 2020-2021 н.р. працюю з учнями 2-А класу. У 2-А класі навчається 19 учнів, з них – 8 дівчаток та 11 хлопчиків.

Навчання побудоване на засадах “Нової української школи». Діти навчаються за типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом О.Я. Савченко. Предмети «Українська мова», «Літературне читання» та «Математика» діти вивчають за освітньою програмою початкової освіти за системою розвивального навчання ДРіМ (В. В. Давидова, В. В. Рєпкіна, С. Д. Максименка та ін.)

У класі достатня кількість одномісних стільців та дворівневих столів, усім дітям зручно сидіти. Столи мобільні, що робить навчальний простір гнучким та дозволяє підлаштовуватися під потреби учнів та освітнього процесу (наприклад, для групової роботи)

Технічне забезпечення класу – ноутбук, телевізор, принтер, сканер, ламінатор, підключення до Інтернету – звісно, дуже полегшують роботу. Завдяки технічному забезпеченню не виникає проблем з виведенням навчального матеріалу на екран чи на папір. Користуюсь технікою щодня і багато. Водночас намагаюсь уникати сталих “відеоуроків” і, по можливості, застосовувати в навчанні реальні предмети. Техніка допомагає продемонструвати учням те, що ми не можемо побачити особисто.

У класі створені навчальні осередки відповідно до рекомедацій НУШ. Вони допомагають створити певну систему, що заощаджують час і підтримують порядок у класі з першого дня.

У класі є місце де зберігаються учнівські бокси з особистими речами кожного учня.

На стінах кімнати розміщені наочні матеріали, присвячені темам, які вивчаються, а також є місце для виставки дитячих творчих робіт, які постійно змінюются.

Класна кімната облаштована таким чином, щоб учитель міг одночасно бачити всіх учнів, які працюють у групах або всім класом, а дітям було зручно і безпечно пересуватись.

На початку 1 та 2 року навчання учнями були створені правила класу. Правила були запропоновані та обговорені самими учнями на основі ситуацій, які виникали під час освітнього процесу та з метою створення комфортних умов навчання для всіх учасників освітнього процесу.

Дотримуватися порядку та економити навчальний час допомагають ще й рутини - це необхідні й передбачувані щоденні задачі, які супроводжують освітній процес. Рутини почали вводити з першого дня навчання в школі. З появою нових видів діяльності вводимо нові рутини для них. Рутини доповнюють правила і вивільняють час для навчання

Навчальний день зазвичай розпочинається з ранкового кола. Протягом 10-15 хвилин діти вітаються, діляться новинами розповідають про свій настрій, розмовляють на теми, запропоновані вчителем або самими учнями, виконують вправи. Це важлива частина дня, яка вчить дітей спілкуватися, висловлювати своє думки та почуття, жити в суспільстві, допомагає створити позитивний настрій та атмосферу в дитячому колективі.

У класі є місце, де зберігаються портфоліо учнів. У 1 класі учні вчилися впорядковувати власні портфоліо з допомогою вчителя. У 2 класі роблять це самостійно.

Дітям більше подобається досліджувати світ самостійно, ніж переглядати на екрані. У роботі прагну задіювати тактильні відчуття. У центрі роботи стоїть дитина. Один із пріоритетів–навчання, яке приносить дітям задоволення. Дитина має почуватись у школі вільно.

Під час планування роботи відразу передбачаю ігрові, динамічні моменти, щоб учні мали зміну діяльності та рухливі активності.

Урізноманітнювати діяльність допомагають нові засоби навчання. Наприклад, ми використовуємо LEGO systems та LEGO Duplo в навчанні ( для моделювання в математиці та мові, розвивальні ігри). “Родзинка” ЛЕГО в тому, що дитина поєднує розумові та практичні дії, розвиває уяву та просторове мислення учнів, креативність.

Діти грають в навчальні ігри онлайн на платформах LearningApps,працють з інтеракивними картками на платформі liveworksheets, виконують тестові завдання на платформі «Всеосвіта», переглядають відео та слухають музичні твори. Активно використовую платформу Classdojo, яка допомагає підтримувати зв'язок з батьками, надавати зворотній зв'язок про виконані завдання, надає доступ до інструментів, які сприяють оптимізації освітнього процесу. Я намагаюсь залучити всі органи чуття дитини для всебічного вивчення предмету дослідження.

Діти багато часу проводять на шкільному подвір’ї, досліджуючи життя, що вирує за межами школи.

Будую уроки так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної розумової активності учня. Даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи,різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до навчання, бажання вчитися, збагачувати свої знання та застосовувати їх на практиці.

Я часто застосовую групову роботу. Діти опановували її поступово– багато працювали в парах, потім вчились толерантності та дружелюбності. Я часто використовую різні способи поділу на групи, щоб максимально залучити дітей до роботи та використати потенціал кожного учня.

У системі розвивального навчання ДРіМ освітній процес будується відповідно до трьох принципів:

Предметом засвоєння є загальні способи дії - способи розв'язання класу задач. З них починається освоєння навчального предмета. Надалі загальний спосіб дії конкретизується стосовно до окремих випадків. Програма влаштована так, що в кожному наступному розділі конкретизується і розвивається вже освоєний спосіб дії.

Освоєння загального способу ні в якому разі не може бути його повідомленням - інформацією про нього. Воно повинно бути вибудовано як навчальна діяльність, що починаються з предметно-практичної дії. Реальне предметну дію надалі згортається в модель-поняття. У моделі загальний спосіб дії зафіксований у "чистому вигляді".

Учнівська робота будується як пошук і проба засобів вирішення завдання. Тому судження учня, що відрізняється від загальноприйнятого розглядається не як помилка, а як проба думки.

Дотримання вказаних принципів дозволяє досягти основної мети навчання - формування системи наукових понять, а також навчальної самостійності та ініціативності. Її досягнення виявляється можливим оскільки знання (моделі) виступають не як відомості про об'єкти, а як засобу їх відшукання, виведення і конструювання. Учень навчається визначати можливості та обмеження своїх дій і шукати ресурси їх здійснення.

Важливе місце у системі розвивального навчання посідає самооцінювання. Діти періодично працюють в зошитах з самооцінювання з української мови та математики, для оцінювання поточних робіт використовуємо прийоми самооцінювання ( лінієчки самооцінювання), взаємоперевірку робіт учнями, перевірку роботи казкового героя.

Велику увагу приділяю визначенню типу помилок, їх аналізу, формулюванню самими учнями порад, як не припускатися таких помилок. Для спостереженням за поступом учнів у навчання використовую формувальне оцінювання.

Учні класу є активними учасниками конкурсів «Геліантус», «Олімпіс», «Соняшник», «Колосок».

Перші кроки в НУШ

учитель 3-А класу Іванова К.О.

Нова українська школа… За 26 років роботи у школі вчителем початкових класів реформування освіти здійснювалось не один раз. На пам’яті перехід на дванадцятирічний термін навчання і дванадцятибальне оцінювання, зміна Держстандарту, оновлення програм початкової школи 2016 року. Усе це вимагає неабиякої підготовки з боку як школи, так і вчителя зокрема. Свого часу мій перший клас вперше почав працювати за 12-річною програмою навчання та новими підручниками (а у 2012 році закінчив 11-річку, бо 12 років – відмінили). У 2018 знову виклик: набір 1 класу Нової української школи. І засторога: чи дійде реформа до логічного завершення? Хотілося б… Тому із великим задоволенням залучаюсь до вебінарів, відвідую очні заходи, де можна почути, побачити, запозичити цікаві методики навчання і виховання дітей ХХІ століття.

З чого почати? На мою думку, це, насамперед, педагогіка партнерства. Чи говорилось про це раніше? Так, декларувалось, але чи спрацьовувало? Риторичне запитання… Всі розуміють, що без цього – ніяк. Але як на практиці забезпечити плідну співпрацю вчителів, батьків та дітей на засадах взаємної довіри й поваги? Цим питанням я переймалася найбільше і зараз можу із впевненістю сказати: нам вдалося! Ми тісно співпрацюємо у Вайбері, спілкуємось на платформі ClassDojo (якою почали навчатись користуватись ще до введення березневого карантину). Батьки долучались до генерування ідей щодо створення привабливого і комфортного освітнього простору у класній кімнаті (усі думки приймались, обговорювались і приймались найцікавіші для їх реалізації). За першими шкільними кроками дітей батьки слідкували, спостерігаючи їх на світлинах і відео. На мою думку, це їх заспокоювало (у моєї дитини все добре, вона посміхається і задоволена) і мотивувало. Ми великою класною родиною кілька разів відвідували вистави обласного драматичного театру, новорічні заходи у обласній філармонії. Наші мами проводили дітям майстер-класи (зокрема із розпису імбирних пряників і виготовлення прикрас). Ми відвідували маму, яка працює на залізниці, на її робочому місці. Який захват це викликало в дітей! А як пишався своєю матусею син! І татусі не відстають! Будь-яку допомогу готові надати за першим проханням. А наші хлопчики із задоволенням беруться допомагати татусям. Наразі, у мене відчуття абсолютно дружної шкільної родини. Ми вміємо порадіти успіхам одних і підставити надійне плече іншим. А це дуже важливо для подальшого дорослого життя.

Я відповідальна того, що ми маємо запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде для них сучасною. А, отже, підходи до навчання мають бути іншими. Нам запропоновано нову формулу нової української школи: новий зміст, нова структура, педагогіка партнерства, орієнтація на учня, вмотивований вчитель, автономія школи, справедливе фінансування і рівний доступ, виховання на цінностях, сучасне освітнє середовище. Що у цій формулі безпосередньо залежить від мене, як від вчителя? Орієнтація на учня, виховання на цінностях і створення сучасного освітнього середовища. Я, як вчитель, маю і хочу навчатись, бо, на моє глибоке переконання, вчитель, який не навчається, для своїх власних учнів є нецікавим і несучасним. Мої «нушенята» навчаються за Освітньою програмою з розвивального навчання, що розроблена ННМЦ «Розвиваюче навчання» та КВНЗ Харківська академія неперервної освіти і визнана такою, що відповідає Державному стандарту початкової освіти 2018 р. та може використовуватись у закладах загальної середньої освіти (згідно листа Державної служби якості освіти №01-22/326 від 24.05.2018 р., листа ІМЗО від 08.01.2020 №22.1/12-Г-27). Саме ця програма окрилила мене, захотілось працювати, використовуючи нові підходи. «Освітня програма початкової освіти. Система розвивального навчання ДРіМ (В.В. Давидова, В.В. Рєпкіна, С.Д. Максименка та ін.)» (далі освітня програма з розвивального навчання) розроблена відповідно до Закону України «Про освіту» (2017 р.), Концепції «Нова українська школа» та нової редакції Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21.02.2018 з урахуванням змін згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 688 від 24.07.2019, на основі психолого-педагогічної теорії розвивального навчання та експериментально-генетичного методу, розроблених Д. Б. Ельконіним, В. В. Давидовим, В. В. Рєпкіним, С. Д. Максименком з участю О. К. Дусавицького, Ю. М. Швалба та інших українських учених.

Програма з розвивального навчання повноцінно забезпечує формування спільних для всіх компетентностей наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими дітьми.

Очікувані результати навчання досягаються завдяки реалізації дослідницького методу та організації освітньої діяльності у формі колективного навчального діалогу (загальна, групова, парна дискусія), а також використання інших інтерактивних форм (проєктна діяльність, сюжетно-рольові ігри, драматизації, екскурсії тощо).

Освітній процес у класах розвивального навчання здійснюється в умовах колективно-розподіленої навчальної діяльності за активної участі дітей в розв’язанні навчальних завдань. Навчальні завдання спрямовані на конструювання та опанування загального способу дії. Їх розв’язання здійснюється в умовах педагогіки партнерства – взаємодії між учителем, здобувачами освіти та їхніми батьками, а також між самими здобувачами освіти. Таке навчальне співробітництво вимагає інтерактивних форм навчання (загальнокласна дискусія, групово-дискусійна робота, парнодискусійна робота). Організувати навчальне співробітництво вчитель може лише «зсередини» як рівноправний її учасник, партнер, виконуючи функцію фасилітатора. Таким чином, навчальне співробітництво є колективно-розподіленою навчальною діяльністю між учителем та здобувачами освіти. Така форма взаємодії сприяє вихованню в дітей поваги до інших, формуванню відчуття справедливості, умінь діяти в конфліктних ситуаціях, цінувати кожну особистість, тобто формуванню громадянських та соціальних компетентностей.

У розвивальному навчанні основний метод, що використовується – це метод розв’язання навчальних завдань. Які ж кроки слід здійснити, щоб досягти результату?
Створення ситуації успіху (дітям надається завдання, яке вони із легкістю можуть виконати).
Виникнення проблеми (завдання, яке потребує нового способу).
Породження гіпотез (групова чи парна робота, рідше – фронтальна)
Обговорення гіпотез (в результаті такого обговорення діти виявляють новий, раніше їм невідомий спосіб дії).
Застосування нового способу (виконання завдань на застосування щойно відкритого способу дій).

Особливості організації парної та групової роботи на уроках

Навчальний процес передбачає використання парної та групової роботи на уроках.

В організації парної роботи учитель дотримується тих вимог, що парна робота може мати різні цілі й, залежно від мети, учитель повинен давати різні інструкції щодо розподілу обов’язків у парній роботи.

Різновиди парної роботи:
Спільне обговорення (обмін думками, узгодження думок).
Індивідуально-парна робота (кожний з учнів виконує визначену частину роботи, узгоджуючи результати).
“Учень-учитель” (один учень виконує, другий контролює його роботу)
Взаємоперевірка (обидва учні одночасно виконують в повному обсязі завдання, а потім перевіряють роботу одне одного).

Різновиди групової роботи: 1. «Учнівська рада» (мікродискусія). Діти об’єднуються в групу без спеціального розподілу обов’язків між ними для обговорення проблемного питання і, як правило, у ході спільного обговорення висувають ту чи іншу гіпотезу з приводу подальшого просування в пошуку шляхів розв’язання проблеми.

Правила роботи учнів у групі «Учнівська рада»:
вислухайте пропозиції кожного, не перебиваючи;
обговоріть найбільш обґрунтовані пропозиції;
підготуйте спільне повідомлення від групи й виберіть доповідача;
дайте сигнал про закінчення роботи групи.
2. «Естафета». Розподіл функцій між учнями відбувається так, щоб за кожним було закріплено конкретний «крок» в алгоритмі (або конкретна частина роботи, від виконання якої залежить, чи можна продовжувати далі). «Естафета», як правило, є доречною на етапі формування контрольно-оцінювальних дій, коли спосіб дії вже вибудований і починається робота з опанування цього способу. Наприклад, один учень записує речення з пропуском орфограм. Другий учень визначає, у якій частині слова орфограма. Третій знаходить перевірку. Четвертий записує речення без пропусків, зважаючи на знайдені перевірки для орфограм.

Правила роботи учнів у групі «Естафета»:
розподіліть обов'язки між членами групи;
працюйте разом: один виконує – троє контролюють;
перевірте спільну роботу;

виберіть доповідача для повідомлення результату всьому класу;
дайте сигнал про закінчення роботи групи.
3. «Вулик» є найбільш доречним на завершальному етапі роботи зі способом дії, коли учні вже опанували його на достатньому рівні, щоб самостійно його використовувати. Але, беручи до уваги той факт, що найбільш складним для учнів є самоконтроль та самооцінка, групова робота за типом «Вулик» дозволяє учням саме після самостійного виконання свого завдання (виконавчий етап) в повному обсязі обговорити результати роботи з однокласниками і в разі необхідності внести уточнення, виправити помилки тощо.

Правила роботи учнів у групі «Вулик»:
розподіліть завдання між членами групи;
уважно, швидко, старанно виконайте кожен своє завдання;
перевірте правильність виконання завдання кожним учасником групи;
дайте сигнал про закінчення роботи групи.