Чучко О. М.

Перші кроки в НУШ

учитель 2-А класу Полоз Г.В.

3 1 вересня 2019 року працюю вчителем початкових класів в умовах нової української школи. У 2020-2021 н.р. працюю з учнями 2-А класу. У 2-А класі навчається 19 учнів, з них – 8 дівчаток та 11 хлопчиків.

Навчання побудоване на засадах “Нової української школи». Діти навчаються за типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом О.Я. Савченко. Предмети «Українська мова», «Літературне читання» та «Математика» діти вивчають за освітньою програмою початкової освіти за системою розвивального навчання ДРіМ (В. В. Давидова, В. В. Рєпкіна, С. Д. Максименка та ін.)

У класі достатня кількість одномісних стільців та дворівневих столів, усім дітям зручно сидіти. Столи мобільні, що робить навчальний простір гнучким та дозволяє підлаштовуватися під потреби учнів та освітнього процесу (наприклад, для групової роботи)

Технічне забезпечення класу – ноутбук, телевізор, принтер, сканер, ламінатор, підключення до Інтернету – звісно, дуже полегшують роботу. Завдяки технічному забезпеченню не виникає проблем з виведенням навчального матеріалу на екран чи на папір. Користуюсь технікою щодня і багато. Водночас намагаюсь уникати сталих “відеоуроків” і, по можливості, застосовувати в навчанні реальні предмети. Техніка допомагає продемонструвати учням те, що ми не можемо побачити особисто.

У класі створені навчальні осередки відповідно до рекомедацій НУШ. Вони допомагають створити певну систему, що заощаджують час і підтримують порядок у класі з першого дня.

У класі є місце де зберігаються учнівські бокси з особистими речами кожного учня.

На стінах кімнати розміщені наочні матеріали, присвячені темам, які вивчаються, а також є місце для виставки дитячих творчих робіт, які постійно змінюются.

Класна кімната облаштована таким чином, щоб учитель міг одночасно бачити всіх учнів, які працюють у групах або всім класом, а дітям було зручно і безпечно пересуватись.

На початку 1 та 2 року навчання учнями були створені правила класу. Правила були запропоновані та обговорені самими учнями на основі ситуацій, які виникали під час освітнього процесу та з метою створення комфортних умов навчання для всіх учасників освітнього процесу.

Дотримуватися порядку та економити навчальний час допомагають ще й рутини - це необхідні й передбачувані щоденні задачі, які супроводжують освітній процес. Рутини почали вводити з першого дня навчання в школі. З появою нових видів діяльності вводимо нові рутини для них. Рутини доповнюють правила і вивільняють час для навчання

Навчальний день зазвичай розпочинається з ранкового кола. Протягом 10-15 хвилин діти вітаються, діляться новинами розповідають про свій настрій, розмовляють на теми, запропоновані вчителем або самими учнями, виконують вправи. Це важлива частина дня, яка вчить дітей спілкуватися, висловлювати своє думки та почуття, жити в суспільстві, допомагає створити позитивний настрій та атмосферу в дитячому колективі.

У класі є місце, де зберігаються портфоліо учнів. У 1 класі учні вчилися впорядковувати власні портфоліо з допомогою вчителя. У 2 класі роблять це самостійно.

Дітям більше подобається досліджувати світ самостійно, ніж переглядати на екрані. У роботі прагну задіювати тактильні відчуття. У центрі роботи стоїть дитина. Один із пріоритетів–навчання, яке приносить дітям задоволення. Дитина має почуватись у школі вільно.

Під час планування роботи відразу передбачаю ігрові, динамічні моменти, щоб учні мали зміну діяльності та рухливі активності.

Урізноманітнювати діяльність допомагають нові засоби навчання. Наприклад, ми використовуємо LEGO systems та LEGO Duplo в навчанні ( для моделювання в математиці та мові, розвивальні ігри). “Родзинка” ЛЕГО в тому, що дитина поєднує розумові та практичні дії, розвиває уяву та просторове мислення учнів, креативність.

Діти грають в навчальні ігри онлайн на платформах LearningApps,працють з інтеракивними картками на платформі liveworksheets, виконують тестові завдання на платформі «Всеосвіта», переглядають відео та слухають музичні твори. Активно використовую платформу Classdojo, яка допомагає підтримувати зв'язок з батьками, надавати зворотній зв'язок про виконані завдання, надає доступ до інструментів, які сприяють оптимізації освітнього процесу. Я намагаюсь залучити всі органи чуття дитини для всебічного вивчення предмету дослідження.

Діти багато часу проводять на шкільному подвір’ї, досліджуючи життя, що вирує за межами школи.

Будую уроки так, щоб вплинути на почуття і розум дітей, добираючи вправи стимулювання пізнавальної розумової активності учня. Даю дітям можливість вільно висловлювати свої припущення, а потім критично аналізувати і відбирати правильні відповіді. Головне не кінцева відповідь, а сам процес розумової роботи,різні варіанти досягнення результату. Природа пошуку в усіх випадках одна: дати відповідь на питання «як?», «чому?», виявити допитливість, а згодом – стійкий інтерес до навчання, бажання вчитися, збагачувати свої знання та застосовувати їх на практиці.

Я часто застосовую групову роботу. Діти опановували її поступово– багато працювали в парах, потім вчились толерантності та дружелюбності. Я часто використовую різні способи поділу на групи, щоб максимально залучити дітей до роботи та використати потенціал кожного учня.

У системі розвивального навчання ДРіМ освітній процес будується відповідно до трьох принципів:

Предметом засвоєння є загальні способи дії - способи розв'язання класу задач. З них починається освоєння навчального предмета. Надалі загальний спосіб дії конкретизується стосовно до окремих випадків. Програма влаштована так, що в кожному наступному розділі конкретизується і розвивається вже освоєний спосіб дії.

Освоєння загального способу ні в якому разі не може бути його повідомленням - інформацією про нього. Воно повинно бути вибудовано як навчальна діяльність, що починаються з предметно-практичної дії. Реальне предметну дію надалі згортається в модель-поняття. У моделі загальний спосіб дії зафіксований у "чистому вигляді".

Учнівська робота будується як пошук і проба засобів вирішення завдання. Тому судження учня, що відрізняється від загальноприйнятого розглядається не як помилка, а як проба думки.

Дотримання вказаних принципів дозволяє досягти основної мети навчання - формування системи наукових понять, а також навчальної самостійності та ініціативності. Її досягнення виявляється можливим оскільки знання (моделі) виступають не як відомості про об'єкти, а як засобу їх відшукання, виведення і конструювання. Учень навчається визначати можливості та обмеження своїх дій і шукати ресурси їх здійснення.

Важливе місце у системі розвивального навчання посідає самооцінювання. Діти періодично працюють в зошитах з самооцінювання з української мови та математики, для оцінювання поточних робіт використовуємо прийоми самооцінювання ( лінієчки самооцінювання), взаємоперевірку робіт учнями, перевірку роботи казкового героя.

Велику увагу приділяю визначенню типу помилок, їх аналізу, формулюванню самими учнями порад, як не припускатися таких помилок. Для спостереженням за поступом учнів у навчання використовую формувальне оцінювання.

Учні класу є активними учасниками конкурсів «Геліантус», «Олімпіс», «Соняшник», «Колосок».